Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Я приносив, а відносити тобі вже черга.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку.
Гнилля, -ля, с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив.
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
Роговий, -а, -е. 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. 2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата. 3) Рогова худоба. Рогатый скотъ. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую.
Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ум. служка, служенька, служечка. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі.
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала).
