Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Волик, -ка, м.
1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови.
2) Жукъ-носорогъ, Oryctes.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. 4) = Вівсюг.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує.
Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ.
Постеля, -лі, ж.
1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу.
2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Ум. посте́лечка.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель.
