Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадувати

Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чуб. V. 1006. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. МВ. ІІ. 9. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Ном. № 6576. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Ном. № 13722. Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Мет. 161. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. Чуб. V. 983. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. Грин. І. 15. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. Ном. стр. 376. Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу. Чуб. III. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИ"
Відбірний, -а, -е. = добірний. Та й усе женці та й одбірнії. АД. I. 79.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Черниг. Рід його благий осягне займом землю. К. Псал. 57.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. Желех. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне. Харьк.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком. Котл. Ен.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Розгадючитися Cм. розгадючуватися.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити. Харьк. у.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Чтитися, чтуся, чти́шся, гл. = шануватися. Тепер парубки такі, що нікого не чтять і сами не чтяться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.