Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного?
Глинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глина.
2) Фарфоровая глина.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Шахварь, -ря, м.
1) = шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару.
2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
