Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадувати

Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чуб. V. 1006. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. МВ. ІІ. 9. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Ном. № 6576. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Ном. № 13722. Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Мет. 161. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. Чуб. V. 983. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. Грин. І. 15. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. Ном. стр. 376. Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу. Чуб. III. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИ"
Ариш II, -ша, м. Дышло воловье въ арбѣ. Екат. Мнж. 175. См. араші.
Дивце́, -ця́, с. Ум. отъ диво.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолу́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Н. Вол. у. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. Кіевск. у. А тут ще і Грицько надолужає: що-дня іде подушне правити. Мир. Пов. І. 119. Цей год щось не надолужають подушним, — може царь простив. Волч. у. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Харьк. у. Він горілку дуже надолужа. Харьк. у.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Чуб. VII. 427. КС. 1893. V, 282, XII, 449. Вас. 170. МУЕ. І. 141. Cм. задниця.
Продивитися Cм. продивлятися.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Топити, -плю, -пиш, гл. 1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263. 2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк. 3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18. 4)молоко́. Топить молоко.
Штуб, -ба, штубак, -ка, м. = штовб. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.