Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадувати

Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чуб. V. 1006. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. МВ. ІІ. 9. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Ном. № 6576. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Ном. № 13722. Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Мет. 161. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. Чуб. V. 983. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. Грин. І. 15. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. Ном. стр. 376. Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу. Чуб. III. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИ"
Го́ц, го́ца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка? Шух. І. 43.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352.
Нетямний, -а́, -е́ Безчувственный, находящійся въ безсознательномъ состояніи. Та й повінчала нетямну вже мертву. К. ПС. 21. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу нетямну людину. К. МБ. XI. 146.
Правцем нар.поставити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. Н. Вол. у. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Г. Барв. 508. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Сласно нар. Лакомо. К. ХП. 63. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Ном. 7239. Сласно їла. Славяносерб. у.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися. О. 1861. X. Св. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.