Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом).
Нежалісливий, -а, -е. Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю.
Нехати, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде!
Осіло нар. Осѣдло.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Прочаклувати, -лую, -єш, гл. Проволшебствовать извѣстное время.
Тоток тоток! меж., выражающее крикъ пѣтуха. А півник каже: тоток-тоток, не велів коток.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Cм. кушка 1.
