Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлюдний

Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДНИЙ"
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Попідперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подпоясаться (о многихъ).
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.