Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Пишнитися, -нюся, -нишся, гл. = пишатися. А про науку правди всемирньої, которою городи пишняться, ми скажемо, що вона й без городів би обійшлася. Повні рожі так і пишняться.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Подсыпать (во множествѣ).
2) Подлить (во множествѣ).
3) Положить яйца подъ насѣдки.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться.
Снітиця, -ці, ж. = снітій.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Оця діжка тільки на всипище й годяща.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт.
