Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загалаванитися

Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛАВАНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛАВАНИТИСЯ"
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Куролап, -па, м. = курокрад.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив. Кіев.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЛАВАНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.