Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загайно

Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙНО"
Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Міша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй! Славяносерб. у.
Присипаник, -ка, м. Родъ лепешки, присыпанной творогомъ. Вх. Уг. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.