Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглузувати

Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУЗУВАТИ"
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Храплє, -ля, с. = храпа. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.