Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загативода

Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду. Драг. 257, 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАТИВОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАТИВОДА"
Вінчальний Батько, вінчальна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ. Угор.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти. КС. 1893. XII. 448.
Кучопір, -перу, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАТИВОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.