Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загинути

Заги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не загинув єси у неволі, не загинеш із нами, козаками, на нозі. Дума. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ратуй мене, мій батеньку, ратуй, не дай мені да й загинути. Мет. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИНУТИ"
Арци́. Архи. Прибавляется къ нѣкоторымъ словамъ для усиленія значенія, напр.: арцибіскуп — католическій архіепископъ, арцира́бин — главный раввинъ; иногда и ради насмѣшки, напр.: арциду́рень.
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Гру́дочка, -ки, ж. Ум. отъ грудка.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди. Мнж. 66.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав. ЗОЮР. II. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.