Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загаювання

Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАННЯ"
Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Гіркість, -кости, ж. Горечь. Н. Вол. у.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Ізл.. Cм. зл...
Латач, -ча, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. Cм. жабник.
Ляши́ти 2, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Разбить огородъ на грядки. 2) Дѣлать знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. НВолын. с.
Нали́вка, -ки, ж. Наливка. Отаман виняв пляшку горілки, другу наливки. Рудч. Ск. II. 151. Ум. нали́вочка. Не я її з ума звожу, зводе її темна нічка, солодкий мед, наливочка. Грин. III. 271.
Повставляти, -ля́ю, -єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче. Чуб. V. 1130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.