Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Ум. жемчужо́к.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Оглас, -су, м. 1) Возвѣщеніе, оглашеніе; также церковное оглашеніе о предстоящемъ бракосочетаніи. 2) Опубликованіе. Багато лежить у мене писання українського до друку, багато я перечитав його, та ось тільки кришечку до огласу вибрав. 3) Возгласъ, крикъ. Птиця відтіля з веселим огласом летіла. Брата Лазаря огласом спросив.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення.
Росхекати, -каю, -єш, гл. Разбить, расколотить. Росхекала вже знову миску? От ручки!
Супряжник, -ка, м. = супружник.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника.
