Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загилити

Загили́ти Cм. загилювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИЛИТИ"
Аїр. Cм. аєр.
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Загри́зкуватий, -а, -е. Сварливый, задира.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. МПр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Пожиточно нар. Полезно.
Покрива, -ви, ж. Покрышка. Але то ж вітер був сеї ночі великий, геть покриви поскидав з вуллів. Липовец. у. Ум. покривка, покри́вочка.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы.
Шкорупа, -пи, ж. Корка на поверхности земли. Земля взялась шкорупою. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.