Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Cм. колінце 2.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Потуха, -хи, ж.
1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха.
2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Хуркнути, -ну, -неш, гл.
1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу.
2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці!
