Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець.
Переманювати, -нюю, -єш, сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить.
Перехилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перехили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться, свѣшиваться, свѣситься. Ой у броду беру воду, не перехилюся. Перехилилась через тин, вітає нас.
Печище, -ща, с.
1) Дно печи.
2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ.
3) Выжженное сонцемъ мѣсто.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете.
