Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув.
Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2.
Пообганяти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Обогнать (многихъ).
2) Отогнать (многихъ).
Приголовок, -вка, м.
1) = приголовач 1.
2) = приголовач 3.
3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Ум. приголовочок, приголовчик.
Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця.
Хворма, -ми, ж. Форма.
