Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загайний

Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙНИЙ"
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Виголоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виголодатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлаться голоднымъ, проголодаться. Виголожуйся ще, — тоді їсти дам. Конст. у. Він і ті поїв, бо, звісно, виголодавсь добре. Рудч. Ск. II. 19.
Вісьмака, -ки, ж. Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 469.
Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Г. Барв. 179. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан. Млр. л. сб. 254.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку. Шух. І. 153.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.