Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Підсаківка, -ки, ж. = підсака.
Роздовбати Cм. роздовбувати.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Разбить, растолочь.
2) Разъяснить, растолковать.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати.
Улетіти Cм. улітати.
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
