Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому.
Околом нар. Кругомъ, по сторонамъ, въ сторонѣ. Боли б на мене місяць світив, а зорі хоть нехай і околом, то байдуже.
Попатлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить (многихъ).
Потерпіння, -ня, с. Терпѣніе. За потерпіння дасть Бог спасіння.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота.
Учесати, -шу, -шеш, гл.
1) Расчесать, вычесать.
2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ.
3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше.
4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів.
Харамаркач, -ча, м. Невнятно произносящій, косноязычный.
