Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загилювати

Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились. Ном. № 3982.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИЛЮВАТИ"
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Заполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) О парусахъ: обвиснуть, опасть. Вітер стих, то й паруси заполоскали. Херс. г. 2) Cм. заполіскувати.
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня. Желех.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.
Хляда, -ди, ж. = хляґа. Чуб. VII. 576.
Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.