Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загилювати

Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились. Ном. № 3982.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИЛЮВАТИ"
Залоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Защекотать. Може вийшла русалонька матері шукати, а може жде козаченька, щоб залоскотати. Шевч. 26. Панночка загадочок не вгадала, русалочка панночку залоскотала. Чуб. III. 190.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Обдемок, -мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Підколотити Cм. підколочувати.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Хозяін, -на, м. и пр. = хазяїн и пр.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.