Забагни́ти, -ся. Cм. забагнювати, -ся.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка.
Сопіль, -пля, м.
1) Сопля.
2) Ледяная сосулька.
Уразливість, -вости, ж.
1) Чувствительность къ боли.
2) Обидчивость.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі.
Шестикрилка, -ки, ж. Имѣющая шесть крыльевъ. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова.
