Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загартовуватися

Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Левиц. І. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався. Стор. II. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАРТОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАРТОВУВАТИСЯ"
Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була. Канев. у.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Наямлити, -млю, -млиш, гл. Набрать, накупить много. Що в господі не знайшлося, зараз купувала: наямлила груш сушених, терну, слив в базарі. Мкр. Н. 20. Наямлив яблук. Черк. у. Cм. наїмлити.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Слимак, -ка, м. 1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Камен. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. Гладкий як слимак. Ном. № 13139. Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. слимачок.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАРТОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.