Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибання

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина. Рудч. Ск. I. 133.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.
Охлянути Cм. охлясти.
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Росторгати Cм. росторгувати.
Сусік, -ка, м. Закромъ. Вх. Зн. 68.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.
Штурхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ штурхати. Дайте нам курку, бо в вікно штурхну. Чуб. IІI. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.