Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибання

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.