Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибання

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Кустриця, -ці, ж. Раст. Занозка; овсяница; Festuca. Вх. Уг. 249.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Похапцем нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. III. 68).
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Притулок, -лку, м. 1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Харьк. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях. К. ЧР. 258. 2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Драг. 279. Ум. притулочок. Г. Барв. 21.
Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. Cм. хвук, фук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.