Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибання

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Бидзькавка, -ки, ж. Насѣк. a) Oestrus, оводъ. Вх. Зн. 3. б) Hippobosca equina. Вх. Зн. 3.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. Вх. Лем. 407. 2) Кружка. Вх. Уг. 235.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Перекласти Cм. перекладати.
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
Щедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пѣть щедрівки. Збіраюсь колядувать, як вже й щедрувать пора. Ном. № 510.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.