Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибання

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Повманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить во что (многихъ). Повманюй поросят у хату.
Поворкувати, -ку́ю, -єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
Поділом нар. По частямъ. Радом. у.
Сотка, -ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Утеком нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шалтай, -тая, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його. Мнж. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.