Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загибання

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИБАННЯ"
Багатечко нар. Ум. отъ багато. Довольно много.
Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Гребелю́к, -ка, м. пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Добі́р, -бо́ру, м. Отборъ; подборъ.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Сидження, сиді́ння, -ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Шилитися, -люся, -лишся, гл.під кого. Заискивать у кого. А він так шилиться під пана, така думка — дасть землю. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.