Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2.
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Заї́зд, -ду, м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. 2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді.
Зани́шпоритися, -рюся, -ришся, гл. Закопаться, углубиться во что.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Дівчина ця виросте, то навилядіє.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. Десь би собі розгорне шматочок дерева.
Хода I, -ди, ж. Въ загадкѣ: свинья. Виса ( = яблуко) висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
