Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загалунюватися

Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛУНЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛУНЮВАТИСЯ"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.
За́пряжка I, -ки, ж. = засмажка. Вх. Лем. 416.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Заро́хкати, -каю, -єш, гл. Захрюкать. Зарохкаємо по свинячій. Хата. 130.
Круглобокий, -а, -е. Круглый, шарообразный. Земля круглобока, така точнісінько, як кавун. Ком. і. 7.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ. Вх. Зн. 53.
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Алв. 76. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Мир. Пов. І. 129. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі! Кв. ІІ. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЛУНЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.