Випробовувати, -вую, -єш, сов. в. випробувати, -бую, -єш, гл. Испытывать, испытать. (Бог) випробовує святого. Випробовуй їх, що з їх за люде вийдуть. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство.
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Похилисто нар. = похило.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Великий сум проняв мені все тіло. Радість проймає тебе. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
