Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загледіти

Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. ІІ. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛЕДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛЕДІТИ"
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Желех. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ). Фр. Пр. 136.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae. Вх. Пч. І. 9.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. Св. Л. 26. 3) Объѣвшійся.
Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Приглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. пригля́нутися, -нуся, -нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Чуб. IІI. 19. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Чуб. V. 290. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться. Драг. 143.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.  
Шкідність, -ности, ж. Вредность, вредоносность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛЕДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.