Барнавий, -а, -е. Бурый. Куропатва барнава.
Береза, -зи, ж. 1) Береза, Betula alba L. Під білою березою козаченька вбито. 2) Парень (у дѣвушекъ — дѣвушка), избираемый распорядителемъ во время вечерниць, пѣнія колядок и пр. запѣвало, заправитель хора. А хто, хлопці, буде в нас за березу? Настя-береза завела, а за нею всі. Ум. березка, берізка, березочка, березонька, берізочка, берізонька.
Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Ум. ду́лька, ду́лечка. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки.
Жереп, -пу, м.
1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся.
2) Можжевельникъ, Juniperus communis.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Вони сами скололи того гайдамаку.
Слізний, -а, -е. Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник.
Чика, -ки, ж. Дѣтск. Ножикъ, все острое. Не займай — це чика.
