Гидолів, -лова, -ве Гидолів син.
Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл.
1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку.
2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали.
3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи.
Нахаба, -би, ж.
1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене!
2) Нахальство.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. овескові клинці. Половина узора овесок.
Пшінка, -ки, ж.
1) = пшеничка 2.
2) Раст. Galium verum L.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку.
Статковитий, -а, -е. = статечний.
