Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ум. Го́ренько, го́речко.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Колядувати, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора.
Коректа, -ти и коректура, -ри, ж. Корректура. Так потно видержена коректура, що цур йому. V.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь.
Нашепт, -ту, м.
1) Наушничанье, наговоръ.
2) Наговоръ, заговоръ знахарскій на какой либо вещи, а также и самая эта вещь послѣ произнесенія надъ ней заговора. Не хотів він брати відьомського нашепту..., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору.
Соєдник, -ка, м. = зєдник.
