Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загаюватися

Зага́юватися, -га́ююся, -єшся, сов. в. зага́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замѣшкиваться, замѣшкаться, замедлить. Пора, брате, ни виступці, бо вже ми й так загаялись. Не загайся на підмогу. К. Псал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАТИСЯ"
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Мет. Ум. караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик. Гол. І. 149.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.