Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загайка

Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЙКА"
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Пороспитувати, -тую, -єш, гл. Разспросить (многихъ, о многомъ).
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю. Чуб. III. 390.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. Н. Вол. у. От стикається, як пес. Ном. № 13816. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі. Ком. Р. І. 18, 19.
Ужілка, -ки, ж. = вужівкаВстромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. ужівочка, ужілочкаГрин. III. 304.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
Чупарний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. Cм. чепурний.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.