Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загалунити

Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛУНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛУНИТИ"
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Кравальниця, -ці, ж. = крамниця 2. Вх. Зн. 29.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм. Шевч. 153.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Посходити, -димо, -дите, гл. 1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори. Черниг. у. 3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Ном. № 10187. 4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Г. Барв. 299. Посходили із світу й патріоти. К. ПС. 7. 2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень. ЗОЮР. І. 280.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Узаємно нар. Взаимно.
Хлоню Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь. Г. Барв. 191.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЛУНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.