Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загарбати

Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАРБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАРБАТИ"
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Зга́рен, зга́рний, -а, -е. = зугарний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати. Грин. III. 613.
Пахмурно нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня. Волч. у.
Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Поналітати, -та́ємо, -єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіевск. у.
Химородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАРБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.