Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загін

Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІН"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Нещиро(в), нар. Неискренне. Покинь нещире мене кохати. Чуб.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
УсохтиCм. Усихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.