Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загін

Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІН"
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Дні́ти, дні́в, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. Н. Вол. у. Іде козак од дівчини — починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. Н. Вол. у.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.