Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Очі в неї заіскрили, заграли.
Качор, -ра, м.
1) = качур.
2) мн. = качористі вилочки.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Куцбайка, -ки, ж. Байковая юбка, сшитая съ лифомъ, корсажемъ.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько.3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Вже трейті півні переспівали.
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний.
