Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув.
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Отце жахається, як жид Христа. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя.
Посіятися, -сіюся, -єшся, гл.
1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом.
2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Ум. сторо́женька.
Футрарь, -ря, м. = кушнір.
Шепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. отъ шептати. Шепнуть.
