Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростомилений

Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері. Гол. II. 721.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТОМИЛЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТОМИЛЕНИЙ"
Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. Ном. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано. Левиц. Пов. 82.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у.
Недотепа, -пи, об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107.  
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно! Ном. № 3696.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Торгання, -ня, с. Дерганіе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТОМИЛЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.