Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загаювати

Зага́ювати, га́юю, -єш, сов. в. зага́яти, -га́ю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Щоб не загаять тебе, а я ще піду коня запрягать. Канев. у.Постривайте, каже, я напою воли, а тоді й вам витягну. — Ви ж мене загаєте. Я перш собі витягну. Г. Барв. 382.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАТИ"
Волокниця, -ці, ж. Сифилитическія проявленія въ носу. Шух. I. 46.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Писачок, -чка, м. 1) Ум. отъ писак. 2) Cм. друлівник. Шух. І. 277.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Хвастливий, -а, -е. = хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш. Фр. Пр. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.