Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загадуватися

Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. Макс. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається. Г. Барв. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАДУВАТИСЯ"
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Богумілля, -ля, с. = богомілля. Ум. богуміллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко. Мнж. 3.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Обляшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обля́шитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиваться, ополячиться.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Роздіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздітися, -дінуся, -нешся, гл. Раздѣваться, раздѣться. Ой там вони роздівались. Чуб. V. 1185.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАДУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.