Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загин

Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГИН"
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Карба, -би, ж. Борозда. Уманск. и Гайсин. у.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Огрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. огребтися, -буся, -бе́шся, гл. = обгрібатися, обгребтися. Сів на човен, сів на човен, а весельцем огрібатись. Чуб. V. 163.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.