Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо.
Зве́чора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись.
Надно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. наднести́, -су́, -се́ш, гл. Подносить, поднести, приносить, принести.
Недолугий, недолужний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Недолуга жінка.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Плигом нар. Вскачь, прыжками. Дика коза біжить плигом.
Рукавичний, -а, -е. Перчаточный.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому.
Торкатися, -каюся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався.
