Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав.
2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ).
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. 3) — го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ.
Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Отерла піну на губах.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
Тусок, -ску, м. = туска.
