Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом.
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Нудна моя у полі робота.
2) Приторный.
3) Тошный.
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте.
Передніший, -а, -е. 1) Передній, находящійся передъ другими.
2) Ближе находящійся. Я до того садка передніший за тебе.
3) Прежній, бывшій передъ этимъ. Ти мені переднішої пісні заспівай, бо це дуже смутна. Ви люде велико розумні, велико письменні, то хиба не знаєте, яка правда була за передніших старшин.
4) Достойнѣйшій, имѣющій болѣе права, предпочтенія въ чемъ; лучшій, отборный. Не хапайся до страви, батько передніший за тебе. Передніших коней повибірали з табуна, а залишили саму ледач.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж.
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш?
