Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правосудний

Правосудний, -а, -е. Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОСУДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОСУДНИЙ"
Бецьком нар. — поснути. Крѣпко заснуть. Желех.
Бирва, -ви, ж. = брова. Желех.
Вискребти Cм. вискрібати.
Клинчук, -ка, м. = клин 3.
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться. Волч. у.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОСУДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.