Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правотитися

Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити. Гол. IV. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Покривити, -влю́, -виш, гл. Искривить.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл.очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Проснуться. ЕЗ. V. 85. Дитя ся прохопило. Гол. І. 59. 2) Ошибиться, промахнуться. 3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись. Левиц. І.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила? Мет. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.