Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правнук

Правнук, -ка, м. Правнукъ. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВНУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВНУК"
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Заступе́ць, -пця́, м. 1) Ум. отъ заступ. 2) мн. Родъ узора для вышивки сорочки. КС. 1893. V. 278.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Контора, -ри, ж. Контора.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВНУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.