Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правопись

Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи. О. 1861. X. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИСЬ"
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Жахли́вий, -а, -е. Пугливый. Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись. МВ. ІІІ. 142. Ум. жахливенький.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Оведян, -на, м. Раст. Primula elatior. Лв. 101.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Єв. Л. І. 70. Зустрічає його пророк Ілія. Грин. II. 146.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОПИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.