Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правопись

Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи. О. 1861. X. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИСЬ"
Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Kolb. І. 66. Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо. Канев. у.
Бульбулькання, -ня, с. = булькання. О. 1862. VII. 72.
Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Свитянка, -ки, ж. Короткая свитка. Ввійшла дівчина.... в свитянці з червоним з холоду носом. Г. Барв. 42.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОПИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.