Гіллюка, -ки, ж. = гілляка.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
2) = лишень. Гляди лиш! Кете лиш кресало! Біжи лиш швидче в Карфагену.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Перемовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє.
Постригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Постричься.
2) Постригаться, постричься въ монахи. В черниці постриглась. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш.
3) — у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Тут уже й другі примовились.
Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ.
Смирний, -а, -е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ум. смирненький, смирнесенький.