Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Го́нір, -нору, м. = Гонор.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота.
Набира́ти, -ся = набірати, -ся.
Наздо́вж нар. Въ длину.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Плюндрування, -ня, с. = пліндрування.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду.
Черепашка, -ки, ж. Раковина. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками.
