Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся.
Опочивати, -ваю, -єш, сов. в. опочити, -чию, -єш, гл. Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить.
Питво, -ва, с. Питье.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти.
Свинина, -ни, ж. 1) Свинина. Нема над рибу линину, а над мясо свинину. 2) Свинья. Не можеш (гадино) їдь пустити а ні в челядині, а ні в худобині, а ні в свинині. (Заклинаніе отъ укуса змѣи). Ум. свининка.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
Стоячки нар. Стоймя.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув.
