Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

праушник

Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАУШНИК"
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Голдувати, -дую, -єш, гл. Давать дань, быть въ ленной зависимости. Ей, Василю Молдавський, господарю наш волоський! Чи будеш за нас одностайне стояти? Будем тобі голдовати; коли ж ти не будеш за нас одностайне стояти, — будем иншому пану кров'ю вже голдувати. АД. II. 101. Царі Владиці всіх владик голдують. К. ПС. 8.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula. Шух. І. 23.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Дро́вно, -на, с. = дровина. Вх. Лем. 411.
Перепійщина, -ни, ж. Подарки, дающіеся новобрачнымъ во время перепою 1. Kolb. І. 319.
Розірвати, -ся. Cм. розривати, -ся.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.