Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

праушник

Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАУШНИК"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Змазуритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться, испачкаться. Вх. Лем. 420.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Перепіранка, -ки, ж. Порвавшаяся отъ мытья рубаха. Із дранки в перепіранку. Ном. № 11239.
Підстрибнути Cм. підстрибувати.
Пробий-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову. Ном. 4073.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.