Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Дого́дний, -а, -е. = Догідний.
Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. 2) Музыкальный инструментъ, волынка. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. « Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. 7) Переяславское названіе семинариста. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ.
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Тайно нар. = таємно.
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола.
