Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно.
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока.
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина.
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Погибнути Cм. погибати.
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо.
2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ.
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Cм. стругач 2.
