Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

праворушниця

Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОРУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОРУШНИЦЯ"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Безкарно нар. Безнаказанно.
Витребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. І. 65. О. 1862. І. 64.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. Черк. у. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати. Рудч. Ск. І. 120.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ. Н. Вол. у.
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж. Стор. II. 36.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОРУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.