Будівля Ii, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хотів, і будівля якесь легесеньке.
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів.
Пагуба, -би, ж.
1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає.
2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові).
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене.
Хавтурник, -ка, м.
1) Взяточникъ.
2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
