А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Басарунок, -нку, м. Сѣно или трава, которое даютъ коровѣ въ то время, когда ее доятъ.
Борозенний, -а, -е. — віл. Быкъ, во время паханія ходящій съ правой стороны, т. е. по бороздѣ. Купити, бач, треба до п'ятої пари борозенного та дійну корову з телям.
Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ.
Мача́тко, -ка, с. 1) Молодая кошечка. 2) Сережка дерева (ивы. вербы и пр.).
Осмолювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмолити, -ся, -лю́, -ся, -лиш, -ся, гл. = обсмолювати, -ся, обсмолити, -ся.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав.
