Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прач

Прач, -ча, м. = праник. Козел. у., Н. Вол. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. прачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЧ"
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Попідпливати, -ваємо, -єте, гл. Подплыть (во множествѣ).
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Розгадючитися Cм. розгадючуватися.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату. Ном. № 2059.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.