Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая?
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних.
Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. І складає собі руки на охрест на груди.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной.
2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
П'ятеро числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги.
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу.
2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Цензорувати, -рую, -єш, гл.
1) Цензировать.
2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був?
